Кілька місяців тому я пробігала вулицею Коперніка повз всім відомий музичний магазин «Трембіта» і завмерла перед його вітриною: за склом красувалось дві гламурні електрогітари - одна червона, бас, друга рожево-біла, кажись «Fender». Ідеально для жіночого бенду, хе-хе. Картинка врай нагадала мені, як колись дуже давно я хотіла щось подібне і марила ( Read more... )

Бували й такі дні, коли нам щастило оминути ті злощасні пари з англійської та замість того, аби сидіти і паритись у задушливих аудиторіях, ми мали можливість погуляти на свіжому повітрі. Наша викладачка інколи хворіла і нас цілком легально звільняли від заняття. У таких випадках наші розбрідалися хто куди: хлопців тягнуло в університетський дворик ( Read more... )

У одній із попередніх глав я вже якось розповідала, що на початку навчання ми проходили тест з іноземних мов - для визначення рівня володіння мовою кожного з нас. Англійських груп було три - група «А», «В» і «С»; у порядку спадання група «А» була найсильнішою, далі йшла слабша група «В», а у групі «С» вчилися ті, кого сильно обділили увагою вчителі ( Read more... )

Вітання! Прошу пробачення через затримку - довелося збирати нотатки у єдине ціле із блокнота та вордівського файлу (річ у тому, що пишу я де попало і не завжди маю під рукою комп’ютер). Плюс до того вилетіло кілька днів - то робота, то зубний, то те, то се…

Тож викладаю, як і обіцялося, один із шматків продовження моєї студентської епопеї.

( Read more... )

Привіт, мої дорогі френди. Ви ще мене читаєте? Якщо так, тоді добре - сьогодні я вирішила викласти вам трохи свого графоманства, яке буквально настрочила от сьогодні, за кілька годин (при постійному відволіканні моєї доці, яка страшенно не любить, коли мама сидить за компом ( Read more... )

Спілкування з Влодиком - це завжди празнік жизні із вибухом істеричного реготу та позитивними емоціями. В нас половина компанії говорить Владиковими фразами і виразами, бувало, по півроку, а вирази «косити капусту», «покласти глину», «валити на цілого», «рубати лєбєдя», «аристократи не смердять» і т.п. давно увійшли у наш лексикон ;-). Думаю, такі ( Read more... )

Привіт усім!
Почну із найголовнішого:
1) я не пропала з ЖЖ, я просто зробила вимушену перерву - народила доню;
2) з точки зору насиченості життя й далі вирувало, але у плані якихось цікавих подорожей чи вилазок не було особливо про що писати.

А тепер трохи детальніше.
( Read )

Пост під такою назвою я збиралася написати ще у листопаді минулого року, однак, як стало видно пізніше, у листопаді моя реабілітація перебувала на початковій стадії, тому дала собі обіцянку написати все як було вже на останніх стадіях лікування ( Read more... )

Ну я б не сказала точно, що грусний, але якийсь філософський, так це точно. Не можу сказати, що не радісний, чого ж, щороку радуюсь привітанням як дитина, однак зараз цей день для мене дорівнює Новому року чи що - тобто день підбиття підсумків, результатів або щось вроді того. Згадую, чого досягла, що прошляпила, де обламалась, а де навпаки, " ( Read more... )

"Мєчтать не вредно" - так любить казати моя подруга Аня-Міранда. Справді, без мрій наше доросле життя інколи втрачає сенс, а реальність оточуючого світу інколи може довести до відчаю навіть найоптимістичних людей. І от вже буквально декілька днів тому у мене поруч із мріями про захист дисертації та розширення житлової площі з"явилася ще одна мрія ( Read more... )